Збройна агресія Російської Федерації проти України та тимчасова окупація окремих територій України спричинили виникнення значної кількості правовідносин, врегулювання яких потребує застосування спеціальних механізмів судового захисту. Однією із найбільш поширених категорій справ окремого провадження є справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Смерть особи на тимчасово окупованій території фактично позбавляє членів її сім'ї можливості здійснити державну реєстрацію смерті у порядку, передбаченому законодавством України, оскільки документи, видані органами та установами, створеними не відповідно до законодавства України, не породжують правових наслідків на території України.
Водночас відсутність свідоцтва про смерть українського зразка унеможливлює реалізацію спадкових прав, відкриття спадкової справи, припинення пенсійних та інших соціальних виплат, внесення відповідних відомостей до державних реєстрів, а також здійснення інших юридично значущих дій.
Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території, створені у порядку, не передбаченому законодавством України, вважаються незаконними, а видані ними акти та документи не створюють правових наслідків, крім документів, які підтверджують факт народження, смерті та реєстрації шлюбу, що можуть додаватися до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Разом із тим на практиці органи державної реєстрації актів цивільного стану нерідко не мають можливості здійснити державну реєстрацію смерті виключно на підставі документів, виданих на тимчасово окупованій території, що зумовлює необхідність звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті особи.
Хто має право звернутися до суду?
Відповідно до статті 317 Цивільного процесуального кодексу України із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можуть звернутися члени сім'ї померлого, їх представники або інші заінтересовані особи, права чи законні інтереси яких залежать від встановлення такого факту.
Найчастіше заявниками у таких справах виступають діти, батьки, чоловік або дружина померлого, а також спадкоємці, які мають намір оформити спадкові права на майно спадкодавця.
До якого суду необхідно звертатися?
Особливістю цієї категорії справ є спрощений порядок визначення територіальної підсудності. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України може бути подана до будь-якого місцевого загального суду, який здійснює правосуддя на підконтрольній Україні території, незалежно від місця проживання заявника чи останнього місця проживання померлого.
Запровадження такого механізму обумовлено необхідністю забезпечення оперативного та ефективного захисту прав громадян України, які постраждали внаслідок тимчасової окупації частини території держави.
Які докази можуть бути подані до суду?
Під час розгляду справи суд оцінює належність, допустимість та достатність доказів, які підтверджують факт смерті особи, дату та місце її настання.
Такими доказами можуть бути:
· свідоцтва про смерть, видані на тимчасово окупованій території;
· медичні документи та довідки лікувальних закладів;
· документи про поховання;
· фотоматеріали місця поховання;
· письмові пояснення свідків;
· листування між родичами;
· документи органів місцевого самоврядування;
· інші документи, що містять відомості про факт смерті особи.
Особливості доказування у справах даної категорії
Однією із ключових особливостей справ про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України є специфіка доказової бази. На відміну від більшості цивільних справ, заявники нерідко позбавлені можливості отримати офіційні документи українського зразка або витребувати додаткові відомості від державних органів, які фактично не здійснюють свої повноваження на відповідній території.
У зв'язку із цим суди під час розгляду таких справ застосовують більш гнучкий підхід до оцінки доказів та виходять із необхідності забезпечення ефективного захисту прав громадян України. Зокрема, як докази можуть використовуватися документи, видані органами та установами на тимчасово окупованій території, медичні довідки, свідоцтва про смерть, документи про поховання, фотоматеріали, показання свідків, листування між родичами та будь-які інші відомості, які підтверджують факт смерті особи.
При цьому сам факт видачі документа на тимчасово окупованій території не позбавляє його доказового значення у судовому процесі, оскільки такі документи оцінюються судом у сукупності з іншими доказами у справі.
Особливості судового розгляду
Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються судами у порядку окремого провадження, оскільки між учасниками справи відсутній спір про право.
Особливістю даної категорії справ є їх невідкладний розгляд, що обумовлено необхідністю оперативного забезпечення реалізації спадкових та інших майнових прав заявників.
За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про встановлення факту смерті особи із зазначенням дати та місця смерті. Після набрання рішенням суду законної сили заявник має право звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразка.
Практичне значення встановлення факту смерті
Судове рішення про встановлення факту смерті особи має важливе юридичне значення не лише для оформлення спадкових прав. Отримання свідоцтва про смерть українського зразка є необхідною передумовою для відкриття спадкової справи, оформлення спадщини, припинення пенсійних та соціальних виплат, внесення змін до державних реєстрів, державної реєстрації припинення права власності померлої особи, а також вирішення інших майнових та сімейних питань.
Крім того, встановлення факту смерті нерідко є необхідною умовою для подальшого звернення до суду із позовами про визнання права власності на спадкове майно, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин або факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Саме тому своєчасне звернення до суду у подібних справах дозволяє уникнути подальших труднощів під час реалізації спадкових та інших майнових прав.
Судова практика у справах даної категорії
Практика розгляду судами України справ про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території свідчить про те, що суди, як правило, задовольняють відповідні заяви за умови належного підтвердження факту смерті та неможливості проведення державної реєстрації смерті у загальному порядку.
Водночас недостатність доказів, неправильне визначення кола заінтересованих осіб або помилки при підготовці процесуальних документів можуть призвести до затягування розгляду справи або необхідності усунення недоліків заяви.
Саме тому підготовка документів та формування правової позиції потребують ретельного аналізу обставин кожної конкретної справи та врахування актуальної судової практики.
Висновок
Встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України є важливим механізмом судового захисту прав громадян, які через об'єктивні обставини не мають можливості отримати документи встановленого українським законодавством зразка.
Незважаючи на відносно спрощений порядок розгляду таких справ, правильна підготовка заяви, визначення кола заінтересованих осіб та належне оформлення доказів мають вирішальне значення для оперативного та ефективного захисту прав заявника.
Адвокати нашого адвокатського об'єднання здійснюють комплексний правовий супровід справ щодо встановлення фактів народження та смерті осіб на тимчасово окупованих територіях України, надають правову допомогу у підготовці процесуальних документів та представляють інтереси клієнтів у судах усіх інстанцій. У разі виникнення необхідності у державній реєстрації смерті особи, яка настала на тимчасово окупованій території України, рекомендуємо своєчасно звернутися за кваліфікованою правовою допомогою з метою забезпечення належного захисту ваших прав та законних інтересів.
