Адвокатське об’єднання «Галицька правнича група» продовжує стояти на сторожі захисту прав, свобод та законних інтересів військовослужбовців.
Так, у своїх статтях від 14 червня та 06 вересня 2024 року (з якими досі можна ознайомитися у нашому блозі) ми ознайомили авдиторію з особливостями нарахування та стягнення індексації, а також недоотриманих за час служби сум грошового забезпечення.
Зважаючи на наявний у нас досвід у сфері захисту прав військовослужбовців у таких категоріях справ, у цій статті ми вирішили поділитися найновішими підходами у правозастосуванні норм, які регулюють строки звернення до суду з позовами про стягнення недоотриманих військовослужбовцями за час служби сум.
Впевнені, що наша стаття стане в нагоді як чинним військовослужбовцям, так і колишнім військовим, які зараз перебувають на заслуженому відпочинку.
Так, положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Водночас такі строки встановлені Кодексом законів про працю України.
При цьому, КАС України прямо визначає, що строк звернення до адміністративного суду може бути встановлений й іншим законом.
Окрему увагу зауважуємо на правовій позиції стосовно необхідності застосування до правовідносин, які виникли з приводу отримання особою, яка перебуває (перебувала) на публічній службі при звільненні усіх належних їй сум, положень статті 233 Кодексу законів про працю України, а не частини 5 статті 122 КАС України, яка висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.
Разом із тим, стаття 233 Кодексу законів про працю України, яка діяла в редакції до 19 липня 2022 року, встановлювала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон № 2352-ІХ), яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, зокрема частину другу статті 233 цього Кодексу викладено у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Відтак, починаючи з 19 липня 2022 року, законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як бачимо, норми ст. 233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022 року і у новій редакції (після 19.07.2022 року) по різному регулюють строк звернення до суду.
Нерідко у практиці виникає ситуація, коли спірні правовідносини, які полягають у неправильному нарахуванні військовослужбовцям грошового забезпечення, у тому числі індексації, тривали у проміжок часу як до 19.07.2022 року, так і після. Тоді як визначитися: яку саме редакцію ст. 233 КЗпП України застосовувати при зверненні до суду?
Це запитання тривалий час було яблуком розбрату під судових процесів, що призвело до наявності у судовій практиці кількох різних підходів щодо застосування строків звернення до суду із такою категорією позовів:
1) у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23 Верховний Суд, до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
2) у постановах від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року] та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року] Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби.
3) у постанові від 05 грудня 2024 року у справі №560/866/24 [предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом - 18 січня 2024 року] Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в указаній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
А тому з урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України Верховний Суд, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах ухвалою від 13.02.2025 року вирішив передати справу №460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Постановою від 21.03.2025 року Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23 сформував наступний підхід щодо застосовання статті 233 КЗпП України у подібних правовідносинах: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Таким чином вважаємо за необхідне резюмувати:
1. Якщо військовослужбовці перебували на службі і були звільнені до 19.07.2022 року, тобто до 18.07.2022 року включно, і протягом цього періоду їм не у повній мірі виплачувалось грошове забезпечення (у тому числі індексація), то до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 233 КЗпП України у попередній редакції, тобто без обмеження строку звернення до суду. А тому такі військовослужбовці можуть звернутися для захисту свого порушеного права до суду і зараз.
2. Якщо військовослужбовці вступили на службу і були звільнені після 19.07.2022 року, і протягом цього періоду їм не у повній мірі виплачувалось грошове забезпечення (у тому числі індексація), то до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 233 КЗпП України у поточній редакції, а тому строк звернення до суду складає три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
3. Якщо військовослужбовці перебували на службі до і після 19.07.2022 року і звільнилися з військової служби і протягом цього періоду їм не у повній мірі виплачувалось грошове забезпечення (у тому числі індексація), то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми чинної статті 233 КЗпП України. А тому якщо такі військовослужбовці звільнилися з військової служби після 19.07.2022 року і протягом трьох місяців не звернулися до суду для захисту своїх порушених прав за весь період їх порушення мають право і зараз звернутися до суду у частині спірних правовідносин, які тривали до 19.07.2022 року, тобто до 18.07.2022 року включно.
З описаного вбачається, що важливе значення має не тільки характер спірних правовідносин, а й період протягом якого вони тривали. Навіть при очевидних порушеннях соціальних прав військовослужбовців необхідно ретельно підготувати документи, належно оформити звернення у орган влади чи позовну заяву в суд, оскільки тільки правильно визначена стратегія та правильно обраний спосіб захисту призведе до належного захисту порушеного права.
Втім, адвокати Адвокатського об’єднання «Галицька правнича група» допоможуть розібратися з усіма тонкощами звернення до суду у конкретно Вашій ситуації, зберуть необхідні докази та підготують позовну заяву, а також забезпечать представництво Ваших інтересів в суді.
