Народження дитини завжди пов'язане не лише з сімейними відносинами, а й із виникненням взаємних прав та обов'язків між батьками і дітьми. Саме з моменту встановлення батьківства у чоловіка виникає обов'язок утримувати дитину, брати участь у її вихованні, а дитина, своєю чергою, набуває право на аліменти, спадкування та інші гарантії, передбачені законодавством.
Однак у житті трапляються ситуації, коли особа, яка офіційно записана батьком дитини, дізнається, що фактично не є її біологічним батьком. Іноді про це стає відомо вже після розірвання шлюбу, інколи – через багато років після народження дитини. Нерідко такі обставини стають відомими вже тоді, коли чоловік сплачує аліменти або бере участь у вихованні дитини.
У таких випадках виникає закономірне запитання: чи можна скасувати запис про батьківство та що для цього необхідно?
Відповідь на це питання міститься у Сімейному кодексі України, який передбачає можливість оспорювання батьківства у судовому порядку. Проте така процедура має свої особливості та обмеження, про які важливо знати ще до звернення до суду.
Що таке оспорювання батьківства?
Оспорювання батьківства – це судова процедура, під час якої особа, записана батьком дитини, просить суд виключити відомості про себе як про батька з актового запису про народження дитини.
Іншими словами, суд повинен встановити, що між чоловіком та дитиною відсутнє кровне споріднення, а тому запис про батьківство не відповідає дійсності.
Порядок розгляду таких справ регулюється статтями 136–140 Сімейного кодексу України.
Водночас важливо розуміти, що оспорювання батьківства не є способом "відмовитися" від дитини чи уникнути виконання батьківських обов'язків. Суд насамперед перевіряє, чи дійсно існують законні підстави для задоволення позову та чи підтверджується відсутність біологічного споріднення належними доказами.
У яких випадках виникає необхідність оспорити батьківство?
Кожна сімейна ситуація є індивідуальною, однак на практиці найчастіше до суду звертаються у таких випадках:
· чоловік дізнався, що дитина народилася від іншої особи;
· після розірвання шлюбу з'явилася інформація про відсутність біологічного споріднення;
· результати генетичного дослідження викликали сумнів щодо походження дитини;
· чоловік був автоматично записаний батьком дитини, яка народилася у шлюбі, хоча фактично батьком є інша особа;
· після початку стягнення аліментів стало відомо про відсутність кровного споріднення.
Саме по собі виникнення сумнівів або конфлікт між колишнім подружжям не є підставою для задоволення позову. Суд досліджує докази, а не припущення чи емоції сторін.
Хто має право звернутися до суду?
Сімейний кодекс України визначає коло осіб, які можуть оспорити батьківство.
Найчастіше позивачем є чоловік, який записаний батьком дитини у свідоцтві про народження. Саме він має право звернутися до суду з вимогою виключити відомості про себе як про батька.
В окремих випадках право на звернення до суду мають також інші особи, якщо це прямо передбачено положеннями Сімейного кодексу України, зокрема у разі смерті особи, яка була записана батьком, або у випадках, коли мати дитини оспорює батьківство свого чоловіка.
Оскільки кожна справа має свої особливості, перед зверненням до суду доцільно проаналізувати, чи має особа процесуальне право на подання такого позову.
Чи завжди можна оспорити батьківство?
Ні.
Це одна з найпоширеніших помилок, коли люди вважають, що достатньо зробити ДНК-експертизу і суд автоматично задовольнить позов.
Насправді закон передбачає випадки, коли оспорювання батьківства неможливе.
Наприклад, якщо чоловік на момент державної реєстрації знав, що він не є біологічним батьком дитини, однак добровільно погодився бути записаним батьком, у подальшому він не може вимагати виключення цих відомостей із актового запису.
Так само закон обмежує можливість оспорювання батьківства у випадках застосування допоміжних репродуктивних технологій, коли особа надала відповідну згоду.
Саме тому ще до подання позову необхідно оцінити всі обставини справи та перевірити, чи не існує законодавчих обмежень.
Ключовим питанням у справах про оспорювання батьківства є доказування.
Позивач повинен довести суду, що між ним та дитиною відсутній біологічний зв'язок.
Найбільш переконливим доказом у таких справах є молекулярно-генетична експертиза (ДНК-експертиза).
Саме її результати дозволяють практично зі стовідсотковою точністю підтвердити або спростувати біологічне батьківство.
Якщо одна зі сторін відмовляється від участі у проведенні експертизи, суд оцінює таку поведінку разом з іншими доказами у справі. У певних випадках безпідставне ухилення від проходження експертизи може мати істотне значення для вирішення спору.
Крім висновку експерта, суд також досліджує:
письмові докази, пояснення сторін, показання свідків, листування, фотографії та інші документи, що можуть мати значення для справи.
Однак саме ДНК-експертиза у більшості випадків стає вирішальним доказом.
Як проходить судовий розгляд?
Справи про оспорювання батьківства розглядаються судами в порядку позовного провадження.
Після подання позовної заяви суд відкриває провадження у справі, повідомляє всіх учасників процесу та призначає судові засідання.
Якщо для вирішення спору необхідно встановити біологічне походження дитини, суд за клопотанням сторін або за власною ініціативою може призначити молекулярно-генетичну експертизу.
Після дослідження всіх доказів суд ухвалює рішення, яким або задовольняє позов, або відмовляє у його задоволенні.
Кожна справа є індивідуальною, тому строки її розгляду можуть відрізнятися залежно від складності спору, необхідності проведення експертизи та поведінки учасників процесу.
Що відбувається після задоволення позову?
Якщо суд встановить відсутність біологічного споріднення та задовольнить позов, відомості про чоловіка виключаються з актового запису про народження дитини.
Після набрання рішенням законної сили орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису.
Це означає, що між особою та дитиною припиняються права та обов'язки, які виникли саме внаслідок юридичного встановлення батьківства.
У багатьох випадках це також впливає на питання подальшої сплати аліментів, однак кожна ситуація потребує окремого правового аналізу, оскільки можуть існувати додаткові судові рішення або інші юридично значущі обставини.
Саме тому підготовку до судового процесу доцільно розпочинати з отримання кваліфікованої юридичної консультації.
Висновок
Оспорювання батьківства є однією з найскладніших категорій сімейних спорів, адже такі справи стосуються не лише застосування норм закону, а й особистих сімейних відносин, прав дитини та інтересів усіх учасників процесу.
Успішне вирішення справи залежить від правильно обраного способу захисту, належної підготовки позовної заяви, своєчасного збору доказів та правильного застосування норм сімейного законодавства.
Якщо ви опинилися в ситуації, коли виникли сумніви щодо батьківства або необхідно захистити свої права у суді, не варто зволікати з отриманням професійної правової допомоги.
Адвокати нашого адвокатського об'єднання надають комплексний правовий супровід у справах щодо оспорювання батьківства, допомагають підготувати всі необхідні документи, представляють інтереси клієнтів у суді та супроводжують справу до її успішного завершення.
